Принципи творчого підходу до бібліотечного уроку:

всі бібліотечні уроки повинні нести виховний і навчальний зміст;

для того, щоб добре вчити і виховувати учня на уроці, його потрібно добре знати і розуміти;

не давати учням на уроці готових істин, нехай вони самі до цього дійдуть;

бібліотекар не має права на поганий настрій, адже він завжди артист;

пам’ятати, що будь хто має право на помилку: розумний не той, хто багато знає, а той, хто знає, де знайти те, чого не знає.

Шість способів допомогти читачу знайти свою книгу

1. Поличка для швидкого вибору. Полички з найбільш популярними книгами різних жанрів та авторів, розташовані на видному місці, допоможуть читачеві швидко вибрати книгу для читання.

2. Книга-сюрприз. Якщо загорнути декілька книг різних авторів і жанрів у красиві подарункові обгортки і запропонувати читачу «всліпу» вибрати одну з них, нова книга може стати для дитини відкриттям, мандрівкою у новий світ.

3. Книга, яку повернули – найкраща рекомендація. Не поспішайте ставити на полки здані книги. Дайте дітям можливість «поритися» в них. Психологія зрозуміла: «якщо хтось повернув книгу, це означає, що він її вибрав і прочитав. Можливо, вона йому навіть сподобалась, відповідно, може сподобатися й мені».

4. Книжковий розвал. Рівні ряди книжкових поличок – ідеал бібліотекаря. Але деяких читачів це лякає, адже вони бояться порушити порядок. Допоможіть читачу, організуйте на поличці книжковий розвал. Дайте можливість дітям покопирсатися у «кучі» книжок. Повірте, жоден з них не вийде з бібліотеки без книги!

5. Фотографія з улюбленою книгою. Фотографії відомих людей, вчителів і просто читачів з їх улюбленими книгами можуть підняти соціальний статус читання. Краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

6. Товар обличчям. Якщо книга застоялася на поличці, якщо вона стоїть, задавлена в тісному ряду інших таких запилених книг, допоможіть книзі, розверніть її, поставте обличчям до читача. Вона обов'язково, кому-небудь стане в нагоді!

Найкраща у світі книга - та, яку Ви любите найбільш за все. Знайти цю книгу можете тільки Ви самі. А задача бібліотекаря полягає у тому, щоб допомогти Вам!

Використовуємо бібліотерапію

Мета застосування бібліотерапії.
1. Сформувати у людини адекватне уявлення про себе;
2. покращити розуміння людської поведінки і мотивації;
3. Сприяти формуванню самоповаги;
4. Допомогти людині розширити коло своїх інтересів;
5. Зменшити емоційне і розумове напруження;
6. Показати людині, що вона не перша і не єдина, хто зустрічається із такою проблемою;
7. Показати, що існує більше, ніж одне вирішення даної проблеми;
8. Допомогти людині вільно говорити про цю проблему;
9. Допомогти розробити конструктивний план дій для вирішення проблеми.

Терапевтичний процес повинен забезпечити дітям:

отримання позитивного досвіду, пов'язаного з актуалізацією власного інтелектуального потенціалу;
надання допомоги у створенні такого образу людини з певними відхиленнями або хворої, в якому позитив переважає над негативними почуттями;
допомога у створенні довіри до себе та інших людей;
вироблення мрій та власних поглядів;
отримання права на вирішення своєї долі (з дотриманням соціальних і моральних норм).

Алгоритм проведення бібліотерапевтичної роботи з учнем

1. Визначте проблеми учня. Це може бути зроблено за допомогою спостереження, особистої бесіди, розмови з батьками чи педагогами, аналізу письмових відповідей.

2. Забезпечте учня відповідними матеріалами. Знайдіть відповідні книги, які висвітлюють проблему. При цьому пам'ятайте про наступне:
а) книга повинна відповідати читацькому рівню учня;
б) текст повинен відповідати рівню зрілості дитини, аби викликати у нього інтерес;
в) тема читання має відповідати ідентифікованим потребам;
г) персонажі мають бути правдоподібними, аби учень співпереживав;
д) сюжет має бути реалістичним і залучати творчий підхід до вирішення проблем.

3. Продумайте місце і час занять, а також те, як ці заняття будуть представлені.

4. Розробіть заняття, які йтимуть за читанням чи слуханням (дискусія, малювання, драма, твір тощо).

5. Мотивуйте клієнта до роботи за допомогою занять, що передують читанню.

6. Залучіть його до процесу читання чи слухання.

7. Зробіть перерву і дозвольте учневі декілька хвилин поміркувати над матеріалом.

8. Допоможіть зробити відкриття за допомогою дискусії, складання списку всіх можливих способів вирішення проблеми чи якоїсь іншої діяльності.

Інновації у роботі шкільної бібліотеки

Аукціон (літературний) - форма гри-змагання. Ведучий оголошує тему запитань (наприклад, назвати книги, в яких використовуються числівники або займенники), учасники пропонують варіанти відповідей. Коли варіанти вичерпані, ведучий рахує до трьох, супроводжуючи кожну цифру ударом молотка. Переможцем стає той, хто дав правильну відповідь. Матеріалом для літературного аукціону можуть бути приказки, прислів'я, загадки на різні теми (про працю, професії і тощо), літературні твори (наприклад, зга¬дати твори, в назві яких звучить будь-який колір, або вірші, присвячені порам року). Захід може бути присвячений одному письменнику чи поету. Для активізації гри ведучий може використати підказки (ключові слова, нагадати деталі, прочитати епізод із твору).

Бенефіс бібліотеки - театралізована програма вшанування бібліотеки з метою виховання дбайли¬вого відношення до кращих традицій бібліотеки та привертання уваги організацій, фірм які у перспек¬тиві можуть стати спонсорами бібліотеки. Бенефіси в деяких випадках можливо побудувати на ігрово¬му сценарії, включаючи видовищні елементи.

Бенефіс читача - це представлення бібліотекою в театральній формі одного з найактивніших читачів. Мета заходу - популяризація кращого читацького досвіду, рекомендації книг на прикладі активного читання, ілюстрація позитивного прикладу читання.

Брей-ринг- проводиться як підсумкова гра-змагання після отриманих знань. Гра проводиться в З тури, в кожному турі - по 3 запитання. Кількість команд може бути необмеженою, але досвід показує, що оптимальна кількість від 2 до 6. Слід враховувати, що при кількості граючих команд, більше двох гру ерудитів краще проводити, збираючи відповіді у письмовій формі. Тоді кожна команда має можливість дати свій варіант відповіді, а не одна, що першою отримала право на відповідь, піднявши руку. Для цього необхідно питання продумати так, щоб вони мали чітку, коротку відповідь. Команда має 1 хвилину.

Вікторина - цікава гра, у процесі якої в логічній або хронологічній послідовності ставляться запитання, що об'єднані загальною темою.

Гра-обговорення. У ході обговорення читачі і бібліотекарі говорять не від себе, а від особи взятої на себе ролі, наприклад, автора книги чи героя видання. На перший погляд, гра-обговорення нагадує читацьку конференцію і диспут, однак її мета - привернути увагу до розмови за допомогою читачів, всіх героїв видання, його автора, критиків. У цьому відображається прагнення бібліотеки зацікавити читачів проблемою, книгою.

Естафета - гра, огляд винахідливості, фантазії, гумору, де учасники вигадують один для одного завдання на імпровізацію (вигадати і показати сценку, інсценізацію з якогось літературноготвору, передати пантомімою зміст приказок, за-гадок, прислів'їв та ін.) і по черзі їх виконують.

Екологічний екстрім - «екстрім» - крайність. Захід на якому подається інформація про екстремальні екологічні проблеми людства. Особлива увага приділяється популяризації творів екологічної спрямованості. Доцільне тут використання творів письменників-фантастів (Рея Бредбері, В.Беляєва, Стівена Кінга, Г.Уельса, укр. автора Л.Тендюка, рос. автора А.Азімова) у творах яких висвітлюються глобальні проблеми екологічної катастрофи.

Заочна екскурсія або мандрівка має на меті розширити світогляд учнів, поповнити їхній багаж знань, стимулювати пізнавальну активність. Може бути проведена у формі усного журналу, бесіди за «круглим столом», прес-конференції. Сценарій передбачає розробку маршруту і відповідну послідовність дій: вступне слово ведучого, що оголошує мету екскурсії і маршрут, невеликі повідомлення учнів із переглядом наочності, обговорення, виступи, підбиття підсумків і планування нового маршруту. У ході підготовки учні читають рекомендовану літературу, відвідують пам'ятні місця, готують повідомлення, наочний матеріал (ілюстрації, фотоальбоми, стенди, діафільми).

Зустріч з актуальною книгою - не обов'язково проводиться з новою книгою, головне, щоб тема її була актуальною для читацької аудиторії. Для зустрічі необхідно підготувати читацьке коло, зустріч повинна пройти як засідання читацького або любительського клубу, але вона обов'язково повинна бути повністю присвячена детальному знайомству з книгою, реалізуючи її науковий, інформаційний та пізнавальний потенціал. Сценарій зустрічі повинен послідовно відображати структуру книги та вимагати стільки частин, скільки в ній розділів (глав). Зустріч ця призвана до залучення інтересу до книги та її вплив на її проблемно-тематичне читання користувачів бібліотеки.

Інформ-шоу: шоу - видовище, вистава, чиїсь дії, заходи, розраховані на привернення до себе уваги. Дійство з музикою, з метою надання інформаційної допомоги населенню, задоволення їхніх запитів через періодику - розкриття фонду періодичних видань за допомогою традиційних і нетрадиційних форм популяризації.
Інформ-коктейль - у даному випадку значення слова «коктейль» використовується як поєднання в собі різного, різнорідного. Захід на якомупоєднається повний комплекс соціально-значущої інформації: правової, ділової, екологічної, краєзнавчої та ін.

Хоббі-інформ - інформація про яке-небудь за¬хоплення, улюблене заняття на дозвіллі. На такому заході необхідно організувати книжкову виставку-хобі. Поруч із книгами, що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за пора-дами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби.

Каскад інформаційних повідомлень - «каскад» у перекладі - стрімкий, невпинний потік великої кількості маси чого-небудь, в даному випадку захід на якому подається інформація з періодичних видань із бурхливого потоку ціка¬вих повідомлень.

Конкурс-естафета. Кожний його етап може мати самостійну назву і мету. Конкурс на кращу назву книги допомагає глибокому вивченню книги, вмінню користуватися довідковим апаратом книги, бібліотеки, бібліографією та ін.

Ігри-змагання можуть бути побудовані як вікторини «Запитання - відповідь» (літературний турнір, ток-шоу, конкурс-загадка) чи на сюжетній драматургії (КВК, «Поле чудес»). Ігрові конкурси організовуються за визначеною схемою, яка передбачає підготовку учасників і завдань, журі, створення «інтер'єра» програми, нагородження переможців.

Літературний вернісаж - гра проводиться у два тури. Гравці поділяються на дві команди. Одна -представляє на вернісажі портрети літераторів: дає коротеньку анотацію, члени команди читають уривки з поезії або прозу представленого в портреті автора. Друга - повинна надавати за 1 хви¬лину того, про кого йде мова і подати «свої риси до портрету» - найбільш цікаві свідоцтва: факти його життя, опубліковані на сторінках газет, журналів, літературних видань. Які «портрети» включити до вернісажу і в якій кількості, організатори вибирають самостійно. Журі оцінює художню майстерність читців однієї групи, ерудицію - іншої. У другому турі, щоб підбити висновок і виявити переможців, силами кожної команди роздають картки, які є своєрідними «поетичними листівками». На них - уривки з літературних творів, які були представлені на «вернісажі». Автор віршів на листівці не вказаний. Його необхідно виявити за стилем, змістом надрукованого уривка. Тільки той, хто вгадаєавтора віршів, додає команді бал. Перемагає та група, яка набрала більше всього балів.

Літературний диліжанс - проводиться у виг¬ляді подорожі за творами окремого автора або групи авторів. В оформлені використовуються: квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта «дороги» з умовними зупинками. Платою за проїзд є відповіді читачів на літературні загадки. Всім, хто правильно відповість, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри. Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «їдуть» до цієї станції, починають змагання — хто першим піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшої кількості фішок нагороджується призом.

Літературний єралаш - «єралаш» - безладдя, неподобство, плутанина. Мета даного заходу - розвиток інтелектуальних здібностей користувачів, виховання у них якостей, як взаєморо-зуміння, співпереживання. Створення умови для виявлення творчих можливостей. Групу при¬сутніх розділяємо на 3 групи. Перша - творча команда. Дві інші - це команди, які безпосередньо братимуть участь у поєдинку. Творча група заздалегідь повинна підготувати кілька (4-5) неймовірних, брехливих і правдивих цікавих історій з літературних творів на зразок оповідок барона Мюнхгаузена. Та команда, яка зуміє визначити, де правда, а де вигадка, матиме право першою відповідати на запитання. Якщо ж відповідь буде неправильною - хід переходить до іншої команди. Але бали зараховують лише тоді, коли команда назве автора твору з якого представили уривок.

Літературний лабіринт - це своєрідна літера¬турна гра проводиться у кілька турів, кожна з яких - подорож у різні жанри літературного світу: поезію, епічну прозу, фантастику, драма-тургію. За умовами гри готуються запитання на відповідну тему. Всі учасники дають відповіді на запитання, які є своєрідним ходом (правильним чи до глухого кута) по лабіринту. На великому стенді - «лабіринті» ці ходи відзначаються сторінками з номерами учасників. Першими вдало проходять завороти лабіринту ті, хто правиль¬но дає відповідь, вказуючи літературні джерела. У грі можуть брати участь всі запрошені на захід, оскільки на кожний новий тур склад команд може поновлюватись; практикують також допомогу залу для відповіді на складні запитання. Під часгри розширюється коло знань та читацьких інтересів, відбувається невимушене навчання читачів.

Літературне лото - змагання для знавців літератури. Завдання для гравців пишуть на невеликих картках. Це - тексти з літературних творів. За стилем уривка та змістом гравці мають ви¬значити, з якої книги ці рядки і хто їх автор. Назвавши автора та назву твору, гравець знахо¬дить книгу на книжковій виставці, спеціально організованій для гри. На ній представлено як твори, уривки з яких склали текст завдань, так і ті, що не мають відношення до гри. Кількість карток із завданнями дорівнює кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається од-не завдання. Окрім карток із текстом та книжкової виставки, необхідно підготувати два ігрових поля. Кількість кліток на ігрових полях відповідає кількості завдань на картках, призначених для кожної команди. Гравці по черзі вибирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідальний експонат книжкової виставки. Якщо вона, на думку журі, правильна, гравець заштриховує крейдою одну клітину свого «ігрового поля». Виграє та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.

Літературний фуршет - захід на якому представлена книга, в якій мова йдеться про гастрономічні уподобання літературних героїв. У сценарії заходу можливе використання кількох творів одного автора або кількох авторів. Цікавою буде дослідницька робота щодо літературного меню цих героїв (спогади Ю. Олеші «Три товстуни», О. Дюма та інших авторів).

Літературно-художня ікебана. У перекладі з японської «ікебана» - мистецтво складати з квітів, рослин букети, художні композиції. У даному випадку захід про квіти з широким використанням репродукцій про квіти (згадаймо «бузкові портрети» Шовкуненка), музику класиків - Шуберта, Шумана та ін.

Музично-поетична акварель - захід на якому шляхом взаємодії різноманітних видів мистецтв у поєднанні з поетичним словом видатних діячів літератури викликати у присутніх співпереживання і насолоду, формувати естетичну культуру, розвивати різнобічні духовні і творчі здібності. Широке використання для заходу (платівки, диски, касети) п'єс Чайковського«Пори року», репродукції Полякова, Васильєва, Грабаря, картин Левітана, твори митців слова (Тютчева, Пушкіна, Єсеніна, Сосюри, Костенко та ін.).

Поетичний альбом є одним із різновидів широко відомого бібліотеками усного журналу. Мета заходу - популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні «сторінки», участь ведучих, читців, любителів поезії, гостей-поетів (як професійних, так і амторів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком. Однією зі сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд. Перехід від однієї «сторінки» до іншої позначається перегортанням реальних сторінок оформленого макета «поетичного альбому».

Презентація. Термін лат., дослівно — «представити», «виставити». Презентація - добра форма для надбання ділових дружніх зв'язків. Необхідно заздалегідь приготувати колективні та індивідуальні запрошення, продумати та приготувати свої пропозиції до укладення контактів із письменством, видавництвами. Бажано також, крім книг та періодичних видань, представити предмети, які стосуються теми заходу. Це можуть бути зразки продукції, символіка, одяг, моделі - все, що розкриває зміст виставки не тільки тематично-інформаційно, але й візуально-емоційно.

Прем'єра книги - реклама нової книги, актуальної для даної групи користувачів в отриманні максимуму інформації про видання, автора та його творчість.

Прес-ваги. Гравці поділяються на дві команди. Кожній команді видається по виданню, яке потрібно «зважити». Одна команда шукає позитивні риси журналу, інша - негативні. Перемагає та команда, що останньою представляє аргумент. Можна «зважити» два видання.

Прес-калейдоскоп. Комплексна форма, що включає в себе кілька заходів (виставку, інтерв'ю, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і т.п.) об'єднаних єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Центральними «прес-калейдоскопу» виступають періодичні видання (одне чи кілька), публікації, вміщені на їх сторінках.

Прес-марафон - учасники за алфавітом називають журнал чи газету. За ким залишається останнє слово, той і одержує жетон і тоді гравці переходять до наступної букви.Наприклад: А - «Ай-да», «А і Ф», «А чому?»; Б - «Бумеранг», «Бурда» тощо.

Прес-мозаїка - трьом гравцям видаються конверти з отриманими буквами, з яких потрібно скласти назви журналів і газет. Назви підбираються так, щоб у кожній назві були схожі букви.

Прес-рулетка. Гра проходить на чотирьох полях різного кольору. Чим темніші, тим складніші запитання, чотири поля — чотири теми. Наприклад: 1-е поле - рубрики з журналів, 2-е поле - рік видання журналу, 3-є поле — наклад, видання, 4-е поле - місцева періодика.

Театр-експромт - форма розігрування вистави неочікуваного змісту з елементами імпрові¬заційної гри може використовуватися як елемент свята або вечора. У процесі підготовки ініціативна група складає сценарій, що містить сюжет театральної вистави (казка, детективна історія, легенда, анекдоти), готує картки з визначенням ролей. Під час проведення заходу картки розда-ються (або розподіляються за жеребкуванням) присутнім, які запрошуються за лаштунки. Написаний текст оголошується «за кадром», актори виходять на сцену і грають свої ролі.

Хронологічна гра «Хроноскоп» - допоможе читачам у вивченні дат, історичних подій, наукових звершень. Цей захід має змагальний характер і проводиться з метою поглиблення у читачів знань, їх орієнтування у різних подіях, явищах. Бібліотекар розподіляє читачів на дві команди. Гравцям належить визначити хронологічну послідовність названих явищ у кожній групі запропонованих питань. Наприклад, що було спочатку: Єгипетські піраміди, Велика Китайська стіна чи Римський Колізей. У якій послідовності написані твори українських, письменників: «Кобзар» Т. Шевченка, «Енеїда» І. Котляревсько-го, «Fatamorgana» M. Коцюбинського. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Якщо будуть названі дати, бали подвоюються. У кінці гри визначаються переможці.

Читацька олімпіада — проводиться як змагання двох чи більше команд, які одночасно отримують запитання. Ведучий пропонує 2-3 правдоподібні відповіді. Той, хто вибирає правильну відповідь, отримує наступне завдання. Якщо команда помилилась, їй надається право на другу спробу, при цьому дозволяється користуватись підготовленою до заходу виставкою літератури. Переможцем стає та команда, яка першою і правильно відповість на всі запитання олімпіади.

Електронна книжкова виставка

Що ж являє собою електронна книжкова виставка?

Електронні виставки (віртуальні) – це синтез традиційного книжкового та новітнього електронного способів надання інформації. Віртуальна виставка мобільна, компактна, змістовна і є актуальним провідником у величезному потоці інформації.
Використання комп’ютерних технологій у виставковій діяльності бібліотек сьогодні означає, як правило, графічне оформлення заголовків, цитат та ілюстрацій.

Основними елементами, що складають електронну виставку є зоровий ряд і текст. Зоровий ряд представлений ілюстративним матеріалом (обкладинками книг, розворотами, ілюстраціями, картами, фотографіями і т. і.). Текст, що супроводжує і розкриває зоровий ряд, складається з цитат, анотацій, біографічних довідок і бібліографічних описів.

Вимоги до електронної виставкової роботи

До переваг створення віртуальних виставок як форми бібліотечного обслуговування відносяться: можливість індивідуальної самостійної роботи читача з поданими матеріалами, нетрадиційна подача, наочність, структурування матеріалу. Віртуальна бібліотечна виставка розміщується на сайті бібліотеки.
До електронних виставок правомірно ставити такі ж вимоги, що й до традиційних. Головною перевагою невіртуальної виставки творів друку є можливість не тільки отримати зорове враження від демонстрації книг (буває, що й оформлення обкладинки в символічному вигляді виражає основну ідею книги), а також ознайомитися з їхнім змістом, передмовою використовується ілюстративний матеріал (портрет, малюнок та ін.), повні тексти окремих творів, звукозапис, відеоряд – все це дає змогу зробити виставки більш інформативними, передати дух епохи.

Алгоритм підготовки до організації електронних книжкових виставок

I. Розробка моделі електронної книжкової виставки:

Виберіть тему вашої електронної виставки.
Проаналізуйте, який матеріал буде вам необхідний для організації виставки.
Підберіть необхідні вам книги та ілюстрації.
Складіть схему виставки.

II.Технічна підготовка проекту

Проведіть сканування ілюстрацій, підготовте текстові матеріали.
Створіть на диску окрему папку, в якій будуть зберігатися ваші попередні матеріали.

III. Оформлення робіт в форматі PowerPoint

Створіть 6-10 слайдів презентації самостійно або використовуйте шаблони.
Проілюструйте слайди, використовуючи підготовлені матеріали, а також ефекти анімації.
Проведіть попередній перегляд виставки.
Виправте помічені вами недоліки.
Підготуйте електронну виставку до показу.

На матеріалі будь-якої виставки можна розробити її електронний варіант. Таким чином виставка набуде форми комп’ютерної презентації.
Виставки-кросворди, вікторини, питання, ігри, поради являються діалоговими виставками і передбачають зворотній зв’язок з читачами.
Уже існують різні моделі електронних виставок: виставка-питання; виставка-цитата; виставка-хроніка; виставка-вікторина; виставка-кросворд; виставка-ілюстрація.
Основа їх все та ж - сукупність бібліографічних описів, ілюстративний матеріал.

Віртуальна виставка надає бібліотекарям і читачам додаткові можливості, а саме:

1. Використання інформаційних технологій. Сама «участь» комп’ютера в бесіді, присутність героїв книг на екрані монітора, анімація, - все це дуже подобається не тільки дітям, але й дорослим. Сприйняття через комп’ютер служить своєрідною приманкою для читачів, особливо дітей. Яскраві, кольорові, з мультиплікацією, з використанням ігрових моментів – все це робить віртуальну виставку живою і динамічною.

2. Виставка розрахована на різну аудиторію. І одна людина, і велика група читачів можуть познайомитись з книгами або самостійно, або з бібліотекарем. А якщо її подати в Інтернеті – познайомитися зможе кожний бажаючий. Використання електронних виставок дає можливість дистанційному спілкуванню бібліотекарів з читачами, без прив’язки до неминучих формальностей в обслуговуванні.

3. На огляд може бути представлена велика кількість книг.

4. У будь-який час можна за лічені хвилини змінити слайди та їх розташування, прибрати непотрібні чи вставити нові, варіювати кольорову гаму або загальний дизайн.

5. Роботу такої виставки можна запускати в автоматичному режимі, забезпечити її озвученим текстом і демонструючи без спеціального супроводження.

6. Можливість розробки електронних виставок як виїзних. Дуже зручно їх демонструвати в різних освітніх закладах, аудиторіях, кабінетах, класах.

7. Електронні виставки економлять місце. Немає необхідності працювати зі стелажами, стендами, виставковими шафами.

Таким чином, упровадження сучасних інформаційних технологій в роботу шкільної бібліотеки забезпечує подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.